З початком Національно визвольної революції середини XVII ст.. опришківський рух на Поділлі вийшов за межі традиційних розбійницьких дій порівняно невеликих загонів і набрав На терені Подільського воєводства масового характеру. В повстанських загонах - „купах” перебували тисячі осіб. Регіоном, так би мовити, базування повстанських загонів була територія вздовж Дністра від Кам’янця до Могилів Подільського - в Товтрах – невисокій скелястій гряді густо вкритій лісом. Навіть в Атласі Правобережної України Йоанеса Ясоія, надрукованому в Амстердамі 1666 року, ці гори називаються „Розбійницькими” або „Опришковими.” Самі повсталі подоляки називали себе „левенцями”

В середині XVII ст. На Поділлі діяло кілька десятків повстанських куп, час доніс до нас імена лише не багатьох ватажків – Остап Гоголь (предок російського письменника), Олександренко, Чуйко, Неменикорчма, Кішка з Ямполя, славнозвісний Морозенко, тощо.
Є свідчення, що літом - восени 1648 року подільськими опришками було створено 6 хоругв. За свідченнями сучасників на Поділі існував цілий козацький полк до якого приєднались 12тисяч повсталих селян. До того ж, левенці тісно співпрацювали з козаками, навіть самі час від часу покозакувались – цілими купами вливались в склад козацького війська.

Кам’янець – Подільське Військово історичне товариство відтворює одяг, озброєння та спорядження саме подільських левенців, які в складі козацького війська приймали участь в битві під Берестечком.
Ми маємо надію що наша робота спрямована на популяризацію військової історії Поділля знайде відгук і наші лави будуть поповнюватись.